Росія під час переговорів з американськими посланцями в Москві зажадала повернення НАТО до кордонів 1997 року. Про це повідомляє «New York Times» із посиланням на документ російської сторони, як передає Kyiv Post у суботу. Президент Володимир Путін виклав ці вимоги в четвер, 12 листопада, у Кремлі – подекуди дослівно так само, як у грудні 2021 року, за два місяці до початку російської агресивної війни проти України.
За даними «New York Times», документ не підписаний і слугує лише неформальному викладу позиції однієї сторони. Згідно з ним, НАТО має вивести війська зі свого східного флангу, зокрема з Польщі та країн Балтії. Також вимагається заборонити будь-яке подальше розширення альянсу та «будь-яку військову діяльність» в Україні, Східній Європі, на Південному Кавказі та в Центральній Азії.
Ядерна зброя, оборонна політика ЄС, постачання зброї
Далі Москва, за повідомленням, вимагає припинення ядерної участі в НАТО, тобто розміщення американської ядерної зброї для захисту Європи. Також Франція та Велика Британія не повинні більше використовувати свої засоби ядерного стримування для захисту європейських союзників. Уся західна військова допомога Україні – зброя, військова техніка та оборонні товари – має бути повністю припинена.
Згідно з документом, Москва погодилася б на вступ України до ЄС лише за умови, що Київ залишиться виключеним із спільної оборонної політики Європейського Союзу. Дві особи, обізнані з переговорами, сказали «New York Times», що російські переговорники зображували холодну війну та очолюваний СРСР Варшавський договір як зразок безпекового порядку в повоєнній Європі. Водночас посадовці натякали, що Путін може й далі виявляти «гнучкість».
Американські посланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер, за словами одного з американських посадовців, заперечили російським представникам, що від грудня 2021 року багато що змінилося. «New York Times» пише, що майже незмінна російська вихідна позиція за п’ять років показує масштаб труднощів у пошуку компромісу, який спонукав би Путіна припинити війну.
Варшава застерігає, американський сенатор говорить про «фарс»
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск сказав 12 листопада в Дубліні, що прийняття російських умов означало б «пряму загрозу безпеці Польщі». Вони очевидно неприйнятні не лише для України, а передусім для Європи та для таких країн, як Польща, заявив Туск, за даними інтернет-видання «Українська правда».
Голова комітету з розвідки в Сенаті США, республіканець Том Коттон, назвав абсурдною вимогу, щоб країни НАТО вивели свої війська з власних кордонів. «Путін знову довів, що не має наміру серйозно домагатися миру шляхом переговорів. На цей момент подальші переговори – це фарс», – написав Коттон у X, як повідомляє «Українська правда». Путін припинить війну лише тоді, коли усвідомить, що не може перемогти. «Ми повинні допомогти Україні довести йому це».
Інститут вивчення війни (ISW) ще 11 листопада вказав, що Кремль хоче використати тристоронні переговори в Абу-Дабі, щоб перебудувати європейську безпекову архітектуру – і тим самим оживити свої вимоги 2021 року. Тодішня вимога не розміщувати нову зброю та військовий персонал у країнах НАТО, які приєдналися після 1997 року, за оцінкою ISW, дорівнювала б російському праву вето на політику НАТО. Водночас ISW наголошує, що ні НАТО, ні Україна між 2008 і 2022 роками не зробили значних кроків до вступу України.
Що відбувається після переговорів
За даними Kyiv Post, консультаціям у Кремлі передували два дні тристоронніх переговорів між Україною, Росією та США в Абу-Дабі 10 і 11 листопада. Європейських представників було виключено з основних переговорів, і вони натомість проводили власні консультації з українською та американською делегаціями. Українську делегацію очолював керівник зовнішньої розвідки Рустем Умєров, російську – радник Путіна Володимир Мединський, як повідомляє інтернет-видання NV.
Російський радник із зовнішньої політики Юрій Ушаков заявив 12 листопада, що Путін і президент США Дональд Трамп хочуть продовжити переговори про врегулювання на полях саміту АТЕС у Шеньчжені 18 і 19 листопада разом із запропонованою тристоронньою зустріччю з головою КНР Сі Цзіньпіном. Речник Кремля Дмитро Пєсков, за словами болгарського порталу fakti.bg, сказав, що Росія зможе говорити про європейську участь лише тоді, коли будуть з’ясовані її «справжні» наміри та її готовність долучитися до мирного процесу. ISW оцінює російську позицію так, що вона має обмежити роль Європи як у припиненні війни, так і в майбутніх безпекових гарантіях для України.
Президент України Володимир Зеленський і європейські глави урядів неодноразово відкидали будь-яке мирне врегулювання, узгоджене без Києва та Європи за столом переговорів. На саміті Європейської політичної спільноти в Дубліні 12 листопада Зеленський також закликав європейських партнерів підтримати плани зимової стійкості для Києва, Харкова, Дніпра, Запоріжжя, Одеси та інших міст, уражених російськими атаками.
Оцінка редакції: Російська позиція – не основа для переговорів, а нове видання передвоєнних ультиматумів. Те, що вона майже без змін лежить на столі через п’ять років після нападу, переносить суперечку з умов перемир’я на питання, хто надалі вирішуватиме про безпеку Європи. Для України та її сусідів, зокрема для Німеччини як частини східного флангу НАТО, йдеться не лише про території, а про основу європейського безпекового порядку.
