У вівторок в Абу-Дабі вперше з лютого розпочалися змістовні переговори між Україною, Росією та США. Як повідомляє «Guardian», представники США за власними даними прагнуть досягти «остаточного завершення» війни. За даними інформаційного агентства AP, переговори в столиці Об’єднаних Арабських Еміратів триватимуть два дні й будуть зосереджені передусім на гарантіях безпеки.
За даними Euronews, на яке посилається «Berliner Zeitung», до США вирушають спеціальні посли Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Кушнер, зять президента США Дональда Трампа, написав на X, що він і Віткофф працюють над «виробленим шляхом рішенням, яке може принести тривалий мир і створити умови для суверенної, безпечної та заможної України в стабільнішому європейському безпековому середовищі».
«Довгострокова безпекова структура» між Росією та Європою
За даними «Guardian», суть пропозиції США — нова «довгострокова безпекова структура» між Росією та Європою. Представник уряду США сказав заздалегідь, що США «потребуватимуть Європу за столом», щоб завершити війну. Можливим є також відновлення Ради НАТО — Росія, призупиненої після російського нападу 2022 року, і, ймовірно, послаблення санкцій проти Росії для досягнення згоди.
Крім того, США обговорили з Росією можливі гарантії безпеки для України, схожі на статтю 5 договору НАТО. «Те, що вони отримають, буде практично дуже схожим на НАТО», — сказав представник США. Чи дійде до цього, мають обговорити Трамп і президент України Володимир Зеленський. Критики сумніваються, з чого такі гарантії постануть у разі потреби: стаття 5 не зобов’язує країни НАТО захищати одна одну, а гібридні атаки, як-от кібератаки, розмивають поріг для військової відповіді.
Спеціальний посол США Кушнер у понеділок загально описав можливу рамкову угоду: США прагнуть «міцніших консультацій, надійної кризової комунікації, більшої військової прозорості та взаємних заходів для зниження ризиків ескалації» — «за повної поваги до суверенітету та незалежного ухвалення рішень кожної нації».
Європа сидить за столом — але як, невідомо
Спочатку зустріч планувалася як суто тристоронній формат. Тепер, за даними «Berliner Zeitung», присутні також представники Європейської комісії та Європейської ради. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила в понеділок на X: «ЄС буде представлений разом із нашими партнерами». За даними Euronews, команду Комісії очолює Бйорн Зайберт, керівник кабінету фон дер Ляєн, а команду Ради — Анна-Марія Бура, зовнішньополітична радниця президента Європейської ради Антоніу Кости.
Високопоставлений дипломат ЄС підтвердив Kyiv Independent, що крім ЄС і НАТО будуть представлені також національні радники з питань безпеки з Франції, Німеччини та Великої Британії. Однак точний формат ще неясний, повідомляє «Berliner Zeitung». «Financial Times» із посиланням на трьох осіб, обізнаних із підготовкою, повідомила, що радники з питань безпеки трьох країн, а також керівники апаратів президентки Європейської комісії та генерального секретаря НАТО мають взяти участь у частині переговорів.
Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас сказала в понеділок на полях зустрічі міністрів закордонних справ G7: «У нас уже є європейська безпекова структура. До неї входять міжнародні угоди, за якими Росія взяла на себе зобов’язання, зокрема щодо суверенітету й територіальної цілісності. Проблема в тому, що Росія не поважає ці угоди». Представник з питань європейської безпеки однієї з країн-учасниць сказав «Guardian», що пропозиція США ще неясна; готуються до можливості, що Вашингтон в Абу-Дабі запропонує Росії серйозні поступки.
За даними Kyiv Independent, на яке посилається «Berliner Zeitung», Україну очолює Рустем Умєров, керівник української зовнішньої розвідки. За даними Українська правда, українського інтернет-видання, до делегації також належать Кирило Буданов, керівник української військової розвідки ГУР, його перший заступник Сергій Кислиця, заступник керівника військової розвідки ГУР Вадим Скібіцький і керівник фракції партії «Слуга народу» Давид Арахамія. Росію, за даними «Berliner Zeitung», представляють радник Кремля Володимир Мединський і заступники міністра закордонних справ Сергій Рябков і Михайло Галузін.
Москва й Київ залишаються при своїх ключових вимогах
Позиції й далі далекі одна від одної. За даними AP, президент Росії Володимир Путін вимагає, щоб Україна вивела свої війська з регіонів Донецька, Луганська, Запоріжжя та Херсона — територій, які Москва у вересні 2022 року незаконно анексувала, але ніколи повністю не захопила. Крім того, він вимагає відмови України від вступу до НАТО, суворих обмежень чисельності її армії та припинення обмежень для російської мови й московської православної церкви в Україні. Загального припинення бойових дій Путін відкидає, бо це дало б українським військам лише перепочинок і постачання.
Зеленський відкидає вимогу добровільної відмови від територій. Українська правда повідомляє з посиланням на BBC, що Москва й Київ за лаштунками виявляють «певну гнучкість» у питанні, хто контролюватиме східноукраїнські регіони після війни. Представник США сказав BBC: «Вони не вирішать донецьке питання й територіальне питання, доки не знатимуть, як виглядатиме безпекова структура після війни. І одне без одного ми остаточно вирішити не можемо».
Державний секретар США Марко Рубіо сказав у понеділок, що «вже є певний прогрес у тому, як має виглядати ця структура». Але спершу треба вийти за межі конфлікту.
Скепсис у Берліні: «З усього цього нічого не вийде»
В уряді Німеччини, за даними «WirtschaftsWoche», зростає скепсис. Федеральний канцлер Фрідріх Мерц наголошує, що спершу Росія має припинити свої атаки, потім потрібні надійні гарантії безпеки для Києва, і Європа має сидіти за столом. Експерт із закордонних справ ХДС Норберт Реттген сказав «WirtschaftsWoche»: «Моє очікування таке, що з усього цього нічого не вийде. Путіну бракує інтересу й реальної можливості завершити свою війну». Російську воєнну економіку не можна перевести на мирний режим без соціальних потрясінь, і Путін розраховує, що час грає на нього — з огляду на вибори у Франції та АдН у Німеччині.
Переговори припадають на військово напружену ситуацію. За даними «WirtschaftsWoche», Москва незадовго до зустрічі накрила Україну новою хвилею атак — понад 300 дронів, численні загиблі в Одеській області та багатогодинні міжрегіональні відключення електроенергії. Сотні українських дронів перетнули кордон, нафтопереробний завод під Ленінградом загорівся. Україна, за даними Українська правда, у першому раунді не очікує прориву, але сподівається на другий.
Примітка редакції: Чи продовжаться переговори після 11 листопада і в якому форматі будуть залучені європейці, за наявними джерелами відкрито.
