Президент Європейської ради Антоніу Кошта в суботу представив у Брюсселі компромісний проєкт бюджету ЄС на 2028–2034 роки — і канцлер Фрідріх Мерц одразу сказав «ні». «Нинішня пропозиція — перший крок, але обсяг усе ще завеликий», — заявив він. Йдеться не лише про цифри: Берлін пов’язує згоду на бюджет із фінансуванням України.
Проєкт Кошти — 1,781 трлн євро (у цінах 2025 року — 1,582 трлн). Це приблизно на 204 млрд, або понад десять відсотків, менше, ніж у липневій пропозиції Єврокомісії (1,985 трлн). Проте від ірландського компромісу, який провалився на жовтневому саміті, він відрізняється лише на 44 млрд. Національні внески, за словами Кошти, зростуть з 0,80 до 0,82 % ВНД.
Новинка — цифровий податок: 3 % від виручки з онлайн-реклами, платформних послуг і монетизації даних користувачів. Він стосується компаній зі світовим оборотом понад 750 млн євро та цифровою виручкою в ЄС від 50 млн (Handelsblatt називає 60 млн). Очікується трохи понад 5 млрд євро на рік, а всі нові власні ресурси мають давати понад 60 млрд щороку. Так Кошта замінює корпоративний збір Єврокомісії, який уряд Німеччини назвав неприйнятним, бо він вдарив би по великих німецьких компаніях.
Заперечення Мерца — принципове: ще у вересні в Берліні він говорив, що пропозиції Комісії означають зростання на 60 %, скорочення на «кілька сотень мільярдів євро» мають торкнутися «всіх сфер», а нових спільних боргів він не хоче. Німеччина сплачує понад п’яту частину бюджету й разом зі Швецією, Данією, Нідерландами, Австрією та Фінляндією очолює табір ощадливих.
Друга лінія конфлікту — Україна. Чехія, Словаччина й Угорщина (за даними ZDF, ще й Болгарія) не хочуть підтримувати кредит ЄС для Києва, тож Мерц погрожує заблокувати бюджет, якщо всі 27 країн не гарантують «надійної та сталої багаторічної підтримки України». На 2027 рік, за даними з Брюсселя, бракує близько 70 млрд євро; Зеленський оцінює загальну потребу України у 155 млрд. Роберт Фіцо назвав лінію Мерца «шантажем», Андрей Бабіш — що допомога Україні не може бути передумовою.
Тиск іде й з іншого боку: Єлисейський палац назвав проєкт «дуже розчаровуючим» — передусім через аграрні виплати — і не побачив у ньому бази для угоди. Бідніші країни-одержувачі коштів згуртування бояться втратити регіональні гроші. За даними EUobserver, Макрон казав, що від січня для угоди майже не буде політичного простору: навесні у Франції вибори.
Наша оцінка: на позачерговому саміті 26–27 листопада прориву, найімовірніше, не буде — бюджет потребує одностайності, а майже кожна столиця щось втрачає. Реалістична угода — не раніше звичайного саміту 17–18 грудня, можливо, лише з окремим рішенням щодо України на 2027 рік. Усе залежить від того, чи поступляться Прага, Братислава й Будапешт; певності немає.
Для українців у Німеччині це безпосередньо нічого не змінює: статус і виплати визначають федерація й землі. Але чи матиме Київ у 2027-му надійні гроші ЄС — вирішується саме в цій суперечці.
Джерела: ZDFheute, Handelsblatt, Nordkurier/dpa, Bundesregierung, Європейська правда



