Україна й ЄС мають дорожню карту, як до першої половини 2027 року виконати проміжні критерії щодо демократії та верховенства права. Про це в неділю повідомила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос після засідання спільної Task Force у Брюсселі, яку вона очолила разом із прем’єр-міністром Сергієм Корецьким. Долучився й спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук — Кос назвала це «потужним сигналом єдності».
Сторони домовилися про конкретний набір реформ і шлях до критеріїв. Які саме закони, Кос не уточнила. Україна розраховує відкрити решту переговорних кластерів до кінця року; за даними Києва, Єврокомісія вважає умови для цього виконаними.
Вето знято, але домашнє завдання лишилося
Політично зрушення значні. Після того як угорський уряд Петера Мадяра зняв вето, 13 жовтня відкрили кластери 2 і 3 — за даними «Європейської правди», відкрито 24 з 33 розділів. Лишаються кластер 4 (зелений порядок денний і зв’язність), чутливий для Польщі, та кластер 5 про сільське господарство, найскладніший політично. Для нього Брюссель вивчає особливу модель.
Головна ж проблема — верховенство права. У щорічній доповіді про розширення 4 листопада Єврокомісія назвала Україну «фронтраннером» і підтримала мету завершити переговори до кінця 2028 року. Проте прогрес за дорожньою картою верховенства права оцінила як «обмежений»: десятипунктовий план грудня 2025 року «здебільшого не виконаний», законів, які б суттєво просунули антикорупційну базу, не ухвалили, а залучення міжнародних експертів до добору суддів наражається на «стійкий опір». Критикує Брюссель і фінансування телемарафону «Єдині новини» та тиск на журналістів.
Корецький, який очолює уряд із липня, ставить на швидкість: хоче позитивної оцінки проміжних критеріїв на початку 2027 року, а під головуванням Литви в Раді ЄС у першій половині року — попереднього закриття семи розділів.
Наша оцінка, з обережністю: графік реальний, але дуже щільний, і залежить більше від Ради, ніж від Брюсселя. Закони про боротьбу з корупцією, ДБР і добір суддів, за наявними даними, ще не ухвалені. Молдова, для якої Кос допускає технічне завершення переговорів у 2028 році, задає темп; для Києва такого прогнозу немає. А без угорського вето нові перепони можуть створити Польща, Франція чи Румунія — передусім через аграрні питання. Завтра в Брюсселі відбудеться форум Комісії з розширення — там стане ясніше, які закони підуть першими.
Джерела: Кабмін України, Укрінформ, Kyiv Independent, Європейська правда



