Хто сидітиме за столом, коли говоритимуть про безпеку Європи? Після переговорів в Абу-Дабі 10–11 листопада саме це стало головною суперечкою — навіть раніше за територіальні питання й перемир’я. У четвер спецпосланець США Стів Віткофф після зустрічі з Путіним у Москві сказав CNN у московському аеропорту Внуково: європейці — «партнери», і важливо, щоб вони брали участь. Він сподівається на їхню присутність у наступному раунді.
З Москви пролунав примирливий сигнал: за повідомленнями українських медіа, Путін заявив, що Росія ніколи не була проти діалогу з Європою. Проте в Абу-Дабі європейців до переговорів не допустили: вони зустрічалися окремо з українською та американською делегаціями. За даними Al-Monitor, Лавров наполягав, що спершу треба визначити широку європейську рамку безпеки, а вже потім розв’язувати конфлікт з Україною, і відкинув перемир’я.
Що саме мають на увазі під «архітектурою безпеки», описує агенція dts з посиланням на поінформовані кола: розміщення військ і озброєнь, бази, роль НАТО та ЄС, обмеження певних систем зброї. Американська сторона, за цими даними, відкрита до розмови. У колах ЄС хочуть укладати такі домовленості лише після миру в Україні. Незрозуміло й те, хто говоритиме від імені європейців.
Реакція Зеленського
Володимир Зеленський на дев’ятому саміті Європейської політичної спільноти в Дубліні назвав такий підхід «дещо дивним». «Коли американці й росіяни говорять про безпеку, вони мають на увазі не лише гарантії безпеки для України», — сказав він, за даними Kyiv Post. Європа тридцять років після розпаду СРСР прагнула добрих стосунків із Москвою, а корінь війн — у ставленні Путіна до сусідів, а не в суперництві Європи й Росії. Урсула фон дер Ляєн раніше заявила, що ширші розмови про безпеку мають відбутися після припинення вогню; Франція вважає, що без вирішення питань європейської безпеки тривалого миру не буде. Речник Кремля Дмитро Пєсков натомість звинуватив європейців в ескалації через сигнали про готовність відправити війська.
Три можливі шляхи
Наша оцінка: Москва намагається перетворити війну проти України на торг про європейський порядок, де Росія сидить із США на рівних, а європейці мають долучитися пізніше. Чим усе закінчиться — невідомо, але можливі три шляхи.
Перший: європейці сідають за стіл, та лише після перемир’я. Це лінія Брюсселя й Києва, найбільш упорядкований сценарій, але він потребує поступки від Москви, якої досі немає. Другий: Вашингтон і Москва заздалегідь узгоджують рамкові питання, Європу інформують, а згодом вона має погодитися або заблокувати. Для ЄС це найнезручніший варіант. Третій: переговори буксують — на це вказує те, що Москва не відмовилася ні від відмови від перемир’я, ні від територіальних вимог. Зустріч Дональда Трампа й Путіна на саміті АТЕС у Шеньчжені наступного тижня, за даними dts, не виключена; вона може задати напрям.
Що це означає для українців у Німеччині
Для українців у Німеччині це не далека політика: міцність гарантій безпеки впливає на те, наскільки передбачуваним буде повернення додому. Канцлер Фрідріх Мерц перед переговорами казав, що не має «надто високих очікувань». Після перших сигналів із Москви й Дубліна мало підстав вважати, що це швидко зміниться.
Джерела: Президент України, Al-Monitor, dts / ad-hoc-news, Kyiv Post, Укрінформ
