Провідні українські енергетичні компанії у спільній заяві закликали міжнародних партнерів суттєво розширити й прискорити допомогу країні перед зимою. Як повідомило інформаційне агентство Укрінформ у середу, 21 жовтня, документ підписали група Naftogaz, оператор мереж Ukrenergo, атомний концерн Energoatom, оператор газової системи України та оператор гідроелектростанцій Ukrhydroenergo.
У заяві компанії наголошують, що Росія продовжує систематичні атаки на українську інфраструктуру виробництва й передачі електроенергії, на об’єкти видобутку, зберігання й транспортування газу, а також на системи теплопостачання. Ці атаки загрожують і ядерній та радіаційній безпеці, адже надійне зовнішнє електропостачання є необхідним для безпечної роботи українських атомних станцій. За оцінкою енергетиків, прийдешня зима може стати однією з найважчих від початку повномасштабного вторгнення.
«Однак те, що українська енергосистема досі працює, не означає, що вона в безпеці. Кожна нова атака поглиблює руйнування та збільшує навантаження на обладнання, персонал і фінансові ресурси», — йдеться в заяві.
Самі лише відновлювальні роботи, зазначають далі компанії, не можуть нескінченно компенсувати наслідки систематичних руйнувань. Водночас енергетична безпека не обмежується державними кордонами: захист української енергоінфраструктури зміцнює спільну безпеку Європи.
П’ять вимог до партнерів
У документі компанії називають п’ять пріоритетних напрямів, у яких просять підтримки. На першому місці — захист критичної енергоінфраструктури через посилену протиповітряну оборону та фізичний захист, зокрема й об’єктів, важливих для ядерної та радіаційної безпеки. По-друге, вони вимагають швидшої невідкладної допомоги з фінансуванням, постачанням і підключенням обладнання. По-третє, партнери мають забезпечити можливості для імпорту газу й електроенергії взимку. По-четверте, йдеться про мобілізацію грантів, пільгових кредитів, гарантій і страхування від воєнних ризиків для термінових ремонтів та інвестицій. По-п’яте, енергокомпанії вимагають посилення санкцій проти Росії, зокрема проти її нафтогазового сектору.
«Масштаби й швидкість міжнародної допомоги мають відповідати масштабам і швидкості російських атак, а також нагальності потреб України», — йдеться далі в заяві.
Підписанти водночас дякують урядам, міжнародним організаціям, фінансовим установам і приватним партнерам, чия підтримка допомогла підтримувати українську енергосистему.
Наскільки ще вразлива мережа?
Попередження лунає в період посилених російських повітряних атак. Укрінформ у своєму повідомленні зазначає, що від ночі на 20 жовтня Росія безперервно атакує енергооб’єкти, залізницю, торговельні центри та житлові будинки в Україні. Австрійська газета Die Presse у неділю, 18 жовтня, з посиланням на енергетичний аналітичний центр DiXi Group описала, що російська зимова кампанія вже почалася: від кінця вересня атаки на енергоінфраструктуру зростають, у вересні Росія застосувала проти України понад 6 300 далекобійних дронів — на 30 відсотків більше, ніж у серпні.
Директор з досліджень DiXi Group Роман Ніцович сказав виданню, що вважає песимістичний сценарій «дуже ймовірним»: «По суті, ми бачимо повторення ситуації в Києві кінця січня 2026 року, але в більшому масштабі. Росіяни цілеспрямовано підтримують тиск, щоб зробити життя неможливим, змусити людей тікати й дестабілізувати ситуацію». Щодо газопостачання він висловився з обережним оптимізмом: «Наші газосховища заповнені, на відміну від держав — членів ЄС». Уряд у серпні розраховував збільшити доступну потужність електроенергії, включно з можливостями імпорту, до кінця року до 21,4 гігавата — якщо подальші російські атаки не завдадуть значних пошкоджень.
Що це означає для Європи
Президентка DiXi Group Олена Павленко в розмові з виданням вказала на ухвалений урядом план стійкості, який закликає громади до активності: «Це захід згори вниз. Так відповідальність передають громадам і містам». Міста підготовлені по-різному; на відміну від Києва, Хмельницький, Житомир і кілька західноукраїнських міст вважаються добре захищеними. Однак для перебудови системи потрібно більше часу, ніж має Україна: «Не можна перебудувати всю систему за шість місяців. Шість років були б реалістичнішими».
Розташована у Відні Енергетична спільнота, за даними видання, об’єднує своїм фондом допомоги міжнародну фінансову підтримку для України; до початку жовтня було обіцяно понад 2,4 мільярда євро. Ніцович водночас застеріг, що європейська громадськість має готуватися до сценаріїв на кшталт відключень електроенергії чи пошкоджених підстанцій; країни Балтії вже інвестують у додаткові заходи захисту своїх енергооб’єктів.
Для людей в Україні наступні тижні означатимуть опалення, світло й воду. Енергокомпанії у своїй заяві дають зрозуміти, що продовжуватимуть ремонти — але що темпи й обсяг міжнародної допомоги, на їхню думку, мають встигати за російськими атаками. Чи вдасться це, вирішиться до перших морозів.
