Після того як президент Навроцький силою увірвався до Конституційного суду, глава польського уряду Туск розкритикував PiS. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск звинуватив національно-консервативну опозицію PiS у нападі на демократію та правову державу. «Назвімо речі своїми іменами», — сказав Туск у телевізійному зверненні, яке транслювали ввечері в суботу, як повідомляють tagesschau.de і zdfheute.de. «Роками в Польщі є організації та політики, які хочуть знищити демократію та правову державу». Раніше Туск мовчав протягом усієї суботи.
Конкретно глава уряду мав на увазі появу президента Кароля Навроцького в ніч на суботу, 31 жовтня, в оточеному Конституційному суді у Варшаві. «Правова держава відрізняється від закону джунглів тим, що про те, хто має рацію, вирішують не м’язи й нахабство», — сказав Туск, за даними zdfheute.de. «У правовій державі суддя, навіть якщо це тендітна жінка, не відступає перед агресивним забіякою». Жоден політик не повинен заходити на територію суду, щоб давати вказівки та залякувати суддів.
На відео, яке опублікував у X новопризначений урядом Туска конституційний суддя Мацей Берек, за даними tagesspiegel.de, видно, як колишній боксер-аматор Навроцький силою тіла втискається в будівлю. За словами Берека, при цьому він нібито також фізично напав на суддю Анну Корвін-Пйотровську. В іншому відео Навроцький, за повідомленням, каже їй і кільком колегам: «Ви не конституційні судді!»
Переговори в Президентському палаці без результату
Рано вранці в суботу Навроцький заявив перед демонстрантами, що він бачить загрозу внутрішній безпеці країни, і скликав на той самий день термінові консультації всіх партій, представлених у парламенті, «щоб стабілізувати політичну ситуацію та відновити конституційний лад». Заяву, за даними tagesspiegel.de, зачитав його керівник канцелярії Павел Шефернакер. Навроцький також вимагав «відновлення правопорядку та виведення з території суду сил безпеки, направлених урядом».
За даними zdfheute.de, зустріч не привела до конкретних результатів. З урядового табору в ній взяли участь міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш від християнської PSL і Шимон Головня від «Польщі 2050». Фракції «Громадянської коаліції» Туска та «Лівих», які входять до уряду, вирішили не з’являтися в Президентському палаці; представники обох фракцій зазначили, що президент не пояснив детальніше мету зустрічі.
Як дійшло до ескалації
Поштовхом стало повідомлення на вебсайті Конституційного суду: чинного президента Богдана Свечковського та його заступника Бартломея Соханського нібито відсторонено від посад на місяць, а Корвін-Пйотровська виконуватиме обов’язки керівника суду. Невдовзі після цього допис суду в X спростував інформацію і заявив, що вебсайт атакували хакери. Свечковський, за даними srf.ch, назвав це «державним переворотом».
Увечері в п’ятницю перед будівлею суду в центрі Варшави зібралися сотні демонстрантів, більшість із них — прихильники PiS. Поліція оточила будівлю. Як повідомляє theguardian.com, поліція затримала трьох людей після того, як кілька демонстрантів подолали паркан суду та кидали предмети в правоохоронців. Навроцький перервав поїздку до Сенегалу і вночі потрапив на територію суду.
Корвін-Пйотровська належить до п’яти конституційних суддів, яких парламент призначив голосами урядової більшості і яких Навроцький не хотів приводити до присяги. Коли судді натомість склали присягу перед парламентом, призначений ще за часів PiS голова суду Свечковський відмовив їм у доступі до будівлі. В ефірі телеканалу TVP Корвін-Пйотровська, за даними tagesspiegel.de, заявила, що Свечковський зробив суд недієздатним. Тому як найстарша за стажем вона скликала на 3 листопада засідання всіх конституційних суддів.
PiS правила з 2015 до 2023 року і заповнила суд політично близькими їй суддями. Європейський суд з прав людини 2021 року визнав ці дії незаконними. Відколи Туск обійняв посаду 2023 року, він намагається скасувати спірні призначення; Навроцький, до обрання якого 2025 року значною мірою долучилася PiS, однак блокує приведення до присяги нових суддів. Ще в травні, за даними tagesspiegel.de, Європейський суд з прав людини ухвалив, що ці судді мають розпочати роботу.
Відставки та розколота країна
Криза розширюється: двоє послів Польщі оголосили про відставку. «З огляду на спробу незаконно захопити Конституційний трибунал я більше не бачу можливості виконувати функцію посла Республіки Польща в Румунії», — написав Павел Солох, за даними srf.ch, у X. За кілька годин до того його колега в Китаї Якуб Кумох заявив у X, що через події в Польщі не може далі працювати послом. Обидва дипломати, за даними польського інформаційного агентства PAP, раніше були співробітниками тодішнього президента Анджея Дуди.
Як повідомляє theguardian.com, міністр юстиції Вальдемар Журек подав клопотання про позбавлення Свечковського та Соханського імунітету, щоб їх можна було притягнути до кримінальної відповідальності за перешкоджання роботі суду. Правознавець Марцін Матчак, рішучий критик PiS, сказав газеті, що хоч і не вірить, ніби колись захищатиме Свечковського, але вважає правову підставу для його усунення «неіснуючою». Оцінка законності цих дій серед експертів є спірною.
Конфлікт, імовірно, ще більше поляризує країну і наближатиметься до парламентських виборів наступного року, на яких, за опитуваннями, популістські праві мають шанси повернутися до влади. Для людей у Польщі блокада означає передусім параліч юстиції та політики, як пише кореспондент SRF у Східній Європі Петер Бальцлі у своєму короткому аналізі, — випробування для економічно найсильнішої країни ЄС у Східній Європі. Сам Туск наголосив у X, що відновлення верховенства права є обов’язком його уряду: «Після років безправ’я за уряду PiS це складний, часом болісний процес, який вимагає рішучих дій. Іншого шляху немає».
Примітка редакції: чи має усунення Свечковського юридичну силу, серед юристів спірно; 3 листопада та анонсоване засідання всіх конституційних суддів, імовірно, принесуть наступне загострення.
Раніше ми писали: Варшава: у суду двоє керівників і жодного компромісу
