Берлінська партія «Ліві» на земельному з’їзді в Ліхтенберзі проголосувала за початок коаліційних переговорів із «Зеленими» та СДПН. Обидва партнери вже схвалили розмови, тож трійка може сісти за стіл уже в понеділок. Якщо союз складеться, лідерка списку Еліф Ералп стане першою лівою бургомісткою столиці (станом на вечір 31 жовтня).
Розклад незвичний. На виборах 20 вересня «Ліві» вперше стали найсильнішою партією Берліна — 25,7 % проти 12,2 % у 2023 році. ХДС отримав 18,8 %, АдН — 16,3 %, «Зелені» — 14,3 %. СДПН із 12,1 % показала найгірший результат в історії берлінських виборів до земельного парламенту, а ВДП і BSW не подолали п’ятивідсотковий бар’єр. Чорно-червона коаліція втратила більшість; усі партії парламенту виключають співпрацю з АдН (bpb).
Що написано в попередній угоді
Попередня угода, яку три партії оприлюднили 17 жовтня, доволі конкретна. Найгостріше питання — усуспільнення: приватні концерни, що володіють щонайменше 10 000 квартир у Берліні, мають бути експропрійовані за компенсацію. Йдеться про близько 160 000 квартир п’яти компаній. Компенсацію обмежать 16 мільярдами євро, фінансуватимуть кредитом і повертатимуть через орендну плату. Закон планують на середину 2028 року, чинності він набуде через рік після ухвалення.
Для побуту важливіші інші пункти: підвищення оренди в приблизно 440 000 муніципальних квартир обмежать двома відсотками на рік, до 2031 року мають видати 100 000 дозволів на будівництво, Темпельгофське поле не забудовуватимуть, а соціальний квиток (зараз 27,50 євро на місяць) подешевшає. Шкільний проїзний і шкільне харчування до 6 класу залишаться безкоштовними, у початкових школах заборонять телефони, а 16 музейних неділь на рік знову стануть вільними.
Де можуть виникнути проблеми
Перешкод вистачає. Vonovia називає плани неконституційними, які «не витримають судової перевірки». Середня оренда в її берлінському фонді — 8,26 євро за квадратний метр. Торстен Фрай (ХДС), за даними dpa, назвав усуспільнення найдурнішим, що можна зробити. Федеральний уряд у липні вирішив блокувати такі передачі у спільну власність, але законопроєкту поки немає.
Є й політичні ризики. 20 депутатів Бундестагу від СДПН виступають проти коаліційних розмов «за нинішніх умов» через повторювані конфлікти навколо антисемітизму в берлінських «Лівих». Тому партії хочуть записати в коаліційну угоду спільну заяву проти антисемітизму з можливими санкціями аж до виключення з фракції. Депутатка Ванесса Емде, чиї погляди щодо Близького Сходу викликають суперечки, за словами керівництва фракції, більше не має спільної бази для роботи. Молодіжка Linksjugend Solid проти союзу, а перед з’їздом мітингувало близько 80 людей. Ералп сказала: «Я не здамся».
Наша оцінка: угода ймовірна, адже всі три партії вже схвалили розмови. Справжнє випробування — закон про усуспільнення, де судових позовів не уникнути. Обрання бургомістра реально очікувати хіба що взимку; це припущення, а не дата.
Для українців у Берліні важливі два пункти. Політика оренди стосується кожного, хто винаймає житло. А ще партії хочуть добиватися права голосу на місцевих і земельних виборах для людей після п’яти років проживання — наскільки сягають повноваження землі. Поки що громадяни не з ЄС не голосують ані до земельного парламенту, ані до районних. Юридично це непросто: 1990 року Федеральний конституційний суд скасував подібні закони Гамбурга й Шлезвіг-Гольштейну. А тим, хто приїхав у 2022-му, п’ять років виповняться лише 2027-го.
Джерела: ZDFheute, bpb, Stuttgarter Zeitung (dpa), Volksstimme (dpa)
