У вівторок в Абу-Дабі знову сіли за стіл посередники США, України та Росії — уперше за дев’ять місяців. Зустріч заплановано на 10–11 листопада, результатів поки немає (станом на 10 листопада, полудень). Але розклад уже видно.
Хто за столом, а кого там немає
США представляють спецпосланець Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Для України переговори веде Рустем Умєров, поруч — Кирило Буданов, керівник Офісу президента, і Давид Арахамія, голова фракції «Слуга народу». Москва, за даними «Інтерфакса», посилила делегацію: її очолює помічник президента Володимир Мединський, до складу входять заступники міністра закордонних справ Сергій Рябков і Михайло Галузін, начальник військової розвідки Ігор Костюков та високий офіцер Генштабу. Це натяк на порядок денний, де політика межує з фронтом.
Європейці в Абу-Дабі є, але за стіл не запрошені. Росія проти їхньої участі; глава МЗС Франції Жан-Ноель Барро заявив, що говорити з Москвою про безпеку Європи можна лише після припинення вогню. Зеленський попереджає: небезпечно, коли Росія хоче обговорювати нову європейську архітектуру безпеки посеред війни.
Що змінилося з лютого?
Два раунди — у січні та лютому — дали головним чином обмін полоненими: 5 лютого сторони домовилися про по 157 осіб з кожного боку. У ключовому питанні зсуву не було: Москва вимагає виходу українських військ із решти Донбасу, Київ відмовляється.
Нове — порядок, який натякає Вашингтон. Неназваний американський посадовець сказав, що обидві сторони за лаштунками виявляють «гнучкість» щодо територій, але угода про них, імовірно, буде останньою — після домовленостей про безпеку. Віткофф назвав темами безпекові гарантії на період після війни, деескалацію та гуманітарні кроки. Це перегукується з минулотижневою історією в Олешках: омбудсмени двох країн стежили за місцевим перемир’ям для евакуації мирних жителів, його допомогла організувати Меланія Трамп. Малий формат, але прецедент.
Чи витримає така послідовність, невідомо. Речник Кремля Дмитро Пєсков погодився з Трампом, що Україна після угоди матиме «дещо іншу форму», додавши, що вона й так «вже інша країна». Це звучить не як гнучкість, а як тверді територіальні очікування. Український депутат Олександр Мережко не чекає «відчутного прогресу». Сам Зеленський 6 листопада заявив, що зустріч в Еміратах має бути «продуктивною», і згадав про пропозиції «реалістичних результатів», передані американцям.
За чим міряти успіх
Наша оцінка, з відповідною обережністю: найімовірніше — гуманітарний пакет, тобто новий обмін полоненими або коридори за зразком Олешок. Обмежене перемир’я щодо енергетики стало б справжнім проривом, але сигналів поки немає: уночі російські удари знову били по підстанціях. Територіальна угода за два дні малоймовірна.
Календар робить цей раунд лише початком: 18–19 листопада на саміті АТЕС у Шеньчжені може відбутися зустріч Трампа, Сі й Путіна, тоді ж у Берліні збереться «коаліція охочих», а в середині грудня — G20 у Флориді. Зеленський сподівається на зустріч із Путіним, канцлер Мерц поки не бачить серйозної волі Москви. Щоб оцінити прогрес, варто дивитися не на слово «конструктивно», а на дві речі: конкретну домовленість із датою та чи пустить Москва врешті Європу за стіл.
Раніше ми писали: Переговори в Абу-Дабі: США хочуть «остаточно завершити» війну.
Джерела: Президент України, Al Jazeera, News Tribune, Liga.net, ZDFheute
