Вперше в історії ФРН главою держави може стати жінка – і Федеральні збори, схоже, оберуть її вже з першого туру. Союз ХДС/ХСС висунув Ільзе Айґнер (ХСС), яка з 2018 року очолює баварський Ландтаг, кандидаткою на посаду федерального президента замість Франка-Вальтера Штайнмаєра. Канцлер Фрідріх Мерц представив 61-річну політикиню в понеділок у штаб-квартирі ХДС; у вівторок вона зустрілася з фракціями ХДС/ХСС, СДПН і «Зелених» у Бундестагу.
Вибори відбудуться 30 січня 2027 року в залі засідань Бундестагу. Другий термін Штайнмаєра спливає 18 березня 2027-го, а нова президентка вступила б на посаду наступного дня. Мерц сказав, що країні потрібна людина, «яка об’єднає країну», і назвав Айґнер президенткою «з гідністю й серцем». Сама Айґнер говорить про «місію»: «Я хочу працювати для демократії», яка, за її словами, «під тиском зсередини й ззовні». Вона хоче бути кандидаткою «сильного центру», будувати мости й залишатися «громадянкою серед громадян».
Чому арифметика на її боці
Основний закон вимагає в перших двох турах більшості голосів членів Федеральних зборів (ст. 54, п. 6), лише в третьому досить простої більшості. Зборів – 1260 членів: 630 депутатів Бундестагу й стільки ж делегатів від земель, тож потрібно 631 голос. За оцінками wahlrecht.de, які наводить Tagesspiegel, ХДС/ХСС матимуть 431–432 місця, СДПН – 251–253: разом 682–685, приблизно на 50 голосів більше за поріг. Керівництво СДПН радить голосувати за Айґнер, так само й лідери «Зелених», які мають понад 190 делегатів (за оцінкою, 193–197).
Формально Союзу «Зелені» не потрібні. Але політично широку підтримку закладено свідомо: співголова СДПН Ларс Кінгбайль сказав, що спільна кандидатка демократичного центру – це «не слабкість», а «знак сили нашої демократії». Лідер ХСС Маркус Зьодер хоче, щоб Айґнер могла отримати голоси поза межами коаліційної більшості. Це не просто люб’язність: голосування таємне, а вузька перемога з перебіжчиками стала б слабким стартом для першої жінки на цій посаді. Наша оцінка: перемога в першому турі дуже ймовірна; питання лише в тому, наскільки великим буде відрив.
АдН і «Ліві»: суперечка вже почалася
АдН навряд чи підтримає Айґнер: за оцінками, партія має близько 260 делегатів і стане другою за величиною групою. Беатрікс фон Шторх назвала висунення «свідоцтвом убогості». Айґнер відмовилася від запрошення до фракції АдН; її керівник апарату Ерік Маркузе сказав: «Тож візит до фракції АдН втрачає сенс». Аліс Вайдель відповіла, що про безпартійність «тепер, власне, все сказано». Голова крайової групи ХСС Александер Гоффманн захистив відмову: АдН і «Ліві» не зацікавлені в серйозній дискусії з кандидаткою.
«Лівих» на презентацію також не кликали. Лідер фракції Серен Пельманн сказав, що двері лишаються відчиненими, а кандидат від «Лівих» мав би право так само представитися. За даними dpa, АдН і «Ліві» хочуть висунути власних кандидатів; імен у наших джерелах поки немає. Портрет у газеті taz змальовує Айґнер як близьку до людей і без пафосу – не блискучу оратору, зате «одну з нас»; видання також бачить у цьому призначенні розрядку всередині Союзу, бо воно гасить розмови про канцлерські амбіції Зьодера. Це оцінка авторки, а не факт.
Що лишається відкритим для Мюнхена й Баварії
Для Баварії це особливий момент: Айґнер родом із Фельдкірхен-Вестергам у Верхній Баварії, 1998–2013 років була депутаткою Бундестагу, а 2008–2013-го – федеральною міністеркою харчування, сільського господарства і захисту прав споживачів. Її перехід до Берліна звільнить крісло голови баварського Ландтагу в Максиміліанеумі; хто його посяде й хто очолить ХСС у Верхній Баварії – поки невідомо. Ці рішення ухвалюватимуть після січневих виборів.
Для людей, які живуть у Німеччині, але не мають права голосу – серед них багато українців – посада передусім голос і символ: президент майже не має виконавчої влади, але задає тон дискусії про єдність і демократію. Саме цю тему Айґнер обрала своєю. Термін повноважень – п’ять років, одне переобрання допускається.
Джерела: CDU Deutschlands, Tagesspiegel/dpa, Tagesspiegel, t-online, taz, Основний закон, ст. 54
